Солі (середні), їх склад, назви

Солі — це складні речовини, до складу яких входять атоми металу й кислотні залишки.
Складаючи формулу солі, на першому місці треба написати хімічний символ металу, поруч — кислотний залишок, тоді зазначити валентність та розставити індекси. При цьому слід керуватися таким правилом:
сума одиниць валентності атомів металу має дорівнювати сумі одиниць валентності кислотних залишків.

Приклади реакцій, унаслідок яких утворюються солі:
Mg + H₂S0₄ = MgS0₄ + Н₂↑
                         ^{Магній сульфат}

CuO + 2НСІ = CuCI₂ + Н₂0
                     ^{Купрум(ІІ) хлорид}

Ca(OH)₂ + 2HN0₃ = Ca(N0₃)₂ + 2H₂0
                                      ^{Кальцій нітрат}

Мал. 5. Приклади реакцій, унаслідок яких утворюються солі.

Наприклад, тобі потрібно скласти формулу алюмінієвої солі сульфатної кислоти. Як треба діяти? Спершу напиши хімічний символ алюмінію Аl, поруч — кислотний залишок сульфатної кислоти H₂S0₄, тобто S0₄. Над знаком Алюмінію напиши валентність 3 (визнач за періодичною системою хімічних елементів). Над кислотним залишком надпиши його валентність 2 (за основністю кислоти). За допомогою індексів зрівняй сумарні валентності. Найменше спільне кратне для чисел 3 і 2 дорівнює 6. Шукаємо індекс для Алюмінію, ділячи 6 на його валентність, дістаємо 2. Так само ділимо 6
на валентність кислотного залишку, дістаємо 3. Звідси формула
Al₂(S0₄)₃;   

3-2 = 2-3.

При цьому пам'ятай, хоча ми виражаємо склад солей хімічними формулами, але в кристалах солі молекул немає. Формули солей передають не склад молекул, а співвідношення атомів металу й кислотного залишку. Для алюміній сульфату Al₂(S0₄)3 таке співвідношення дорівнює 2 : 3. Отже, солі — речовини немолекулярної будови.
За формулами солей можна обчислювати значення відносної молекулярної (формульної) і молярної мас, пам'ятаючи при цьому, що реальних молекул у кристалах солей немає, вони побудовані з інших частинок — йонів.

Назви солей. За міжнародною хімічною номенклатурою назва солі складається з назви елемента-металу й латинської назви кислотного залишку. Звичайно ж латинська назва кислотного залишку походить від латинської назви кислоти, яка, у свою чергу, походить від латинської назви елемента, що утворює кислоту. При цьому назва солі безоксигенової кислоти має суфікс -ид (-ід), а оксигеновмісної — -ат в разі максимальної валентності кис-лотоутворюючого елемента і -іт у разі його нижчої валентності. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність у даній солі (табл. 7).
Розглядаючи формули солей за табл. 7, ти можеш зробити висновок, що солі — це продукти заміщення атомів Гідрогену в кислоті на атоми металу. Якщо кислота двох- чи багатоосновна, то атоми Гідрогену заміщуються не всі одночасно, а послідовно. Тоді може виникнути ситуація, коли один атом Гідрогену замістився на метал, а інший — залишився. У такому разі утворюється так звана кисла сіль, на відміну від солі середньої, яка атомів Гідрогену не містить:
2NaOH + H₂S0₄ = Na₂S0₄ + 2Н₂0
^{2 моль      1 моль    Натрій сульфат}

NaOH + H₂S0₄ = NaHS0₄ + Н₂0
^{1 моль     1 моль   Натрій гідрогенсульфат}

Таблиця 7. Склад та назви солей


Як же взнати, яка сіль утвориться? Все залежить від кількості речовин, які реагують. Якщо є надлишок кислоти, то утворюється кисла сіль, якщо є надлишок лугу, — середня сіль.

Мал. 6. Середні та кислі солі.